Настоящий поэт — всегда пророк. Роман Скиба, без сомнения, — поэт настоящий. И еще одно подтверждение тому — стихотворение «Сумерки богов» (укр. «Сутінки богів»), написанное им в далеком 2007-м, когда все произошедшее на Украине в 2014 году не могло присниться нам даже в самых страшных снах.
Сутінки богів
Нишкнуть патриції.
Виє на Рим вовчиця.
Шкіра нам – криця.
Нас легіонів тридцять.
Маршем, рядами,
При калашах, базуках, —
Дробом там-таму
Кроки ввіряєм бруку.
Згідно з кометами
Вістим добу Вендетти –
П’яних з багнетами
Ви нас без слів збагнете.
Дикі й запеклі,
Нині ми всюдисущі!
Наші у пеклі,
Наші у Райській пущі.
Спалимо жертви –
Слава старим звичáям! –
Враже наш мертвий,
Ось ми й тебе прощаєм!..
Рушим по скелях,
До висоти голодні,
Виплеснем келих
В пащу святій безодні…
Вічності Страже,
Правда ж, – Ти нам не ворог?
Вийде і скаже:
«Не вас виглядав я в горах…»
