Писатели Украины о Великой Отечественной | Одуванчик

Уроженец шахтерского края поэт Владимир Сосюра

В этом году исполняется 120 лет со дня рождения Владимира Николаевича Сосюры, выдающегося украинского советского поэта, лауреата Сталинской премии первой степени. Сам будущий классик украинской поэзии родился в Дебальцеве. Его же мать — Антонина Даниловна Локотош — была родом из Луганска. Владимир Сосюра обогатил украинскую поэзию прекрасными образцами интимной и патриотической лирики. Многие стихотворения поэта…

Читать далее

Микола Братан – Визволення

Микола Братан Не замети — сонце, як розплата, Визволення — березень, весна! Усміхнулась біла наша хата, Вчора ще і чорна, і смутна. Даленіють відгомони бою, Школа, наче вулик, загула. І малечу не лякає зброя, Що з громами весну принесла. Люди оновилися неначе, Щось у них — від березневих віт. Ув однім-єдиниі слові «НАШІ» Відкривався многоцвітно…

Читать далее

Андрій Малишко – Ти ізнов мені снишся

На днях, а именно 17 февраля, миновало 47 лет со дня смерти замечательного украинского поэта Андрея Самойловича Малышко (укр. Андрій Самійлович Малишко), автора знаменитой «Пісні про рушник». Во время ВОВ поэт работал военным корреспондентом в газетах «Красная армия», «За честь Батьківщини», «За Радянську Україну». Помимо своего выдающегося творчества, Андрей Малышко обогатил украинскую литературу и прекрасными…

Читать далее

Олександр Богачук —  Димить туман

Давно, давно відплакали вдовиці, І дим війни розтав у зморшках ран, А мати жде, і біль пече зіниці. Димить туман. Димить туман… Дістала знов зі скрині вишиванку, Що так любив носити син Іван. День догоря в манливому серпанку Димить туман. Димить туман… На ній цвіте незламана калина. Блакить озер і колосистий лан. і мати знов…

Читать далее

Володимир Базилевський — Оця земля так перемита кров’ю

Оця земля так перемита кров’ю, Немов дощем черемха у маю. І Батьківщино! Птахами з гніздов’я У пам’ять відлітали ми твою. Лежать пліч-о- пліч брат побіля брата. Корінням стали їхні голоси. Кричать мовчанням давні експонати, І криком тим відлунюють ліси. Ми слухаєм… А на стіні напроти, В кашкеті й портупеї, як завжди. Нам Руднєв усміхається на…

Читать далее

Петро Бондарчук — Мить

Бікфордів шнур ДИМИТЬ, Звивається змією. Ще мить — і ввись злетить Ажурний міст. Лиш над землею Хлюпнеться хвиля вогняна… і враз: — Скінчилася війна! Біжить солдат у маскхалаті: — Наказано моста не підриплти! Бікфордів шнур димить, Ще мить… Та раптом З чотирьох сторін Солдати кинулись, І кожен з них Упав грудьми на шнур — і…

Читать далее

Станiслав Реп’ях — Неначе буря над селом промчала,

    Неначе буря над селом промчала,  Метнулись люди із усіх кінців, Коли у вуличці на конях чалих З'явились яснозоряні бійці. Бабуся плаче: «Повернулись наші… Прийшли соколики…» — і квапиться до них. Несе в руках тремтячих горщик каші Для довгожданих діточок своїх. «Чи не стрічали де мого Сергія, Синочка! Служить у піхоті він…» Теплиться в…

Читать далее

Тарас Рыбас

В рамках подготовки к встрече литературно-философского клуба, посвящённой Тарасу Рыбасу, выкладываем его рассказ, единственный, который доступен в сети.  Rybas_Taras_Sineglazaya_Litmir.net_bid224702_original_b2984.fb2 Тарас Рыбас — советский украинский писатель, воевал, жил и работал в Донбассе. Рассказ "Синеглазая" посвящён военным событиям в тех же местах, где идёт война и сейчас. Дейсвтвие начинается в немецком лагере для военнопленных в Лисичанске. Изюм,…

Читать далее