Велика Вітчизняна війна | Одуванчик

Микола Братан – Визволення

Микола Братан Не замети — сонце, як розплата, Визволення — березень, весна! Усміхнулась біла наша хата, Вчора ще і чорна, і смутна. Даленіють відгомони бою, Школа, наче вулик, загула. І малечу не лякає зброя, Що з громами весну принесла. Люди оновилися неначе, Щось у них — від березневих віт. Ув однім-єдиниі слові «НАШІ» Відкривався многоцвітно…

Читать далее

Олександр Богачук —  Димить туман

Давно, давно відплакали вдовиці, І дим війни розтав у зморшках ран, А мати жде, і біль пече зіниці. Димить туман. Димить туман… Дістала знов зі скрині вишиванку, Що так любив носити син Іван. День догоря в манливому серпанку Димить туман. Димить туман… На ній цвіте незламана калина. Блакить озер і колосистий лан. і мати знов…

Читать далее

Володимир Базилевський — Оця земля так перемита кров’ю

Оця земля так перемита кров’ю, Немов дощем черемха у маю. І Батьківщино! Птахами з гніздов’я У пам’ять відлітали ми твою. Лежать пліч-о- пліч брат побіля брата. Корінням стали їхні голоси. Кричать мовчанням давні експонати, І криком тим відлунюють ліси. Ми слухаєм… А на стіні напроти, В кашкеті й портупеї, як завжди. Нам Руднєв усміхається на…

Читать далее

Петро Бондарчук — Мить

Бікфордів шнур ДИМИТЬ, Звивається змією. Ще мить — і ввись злетить Ажурний міст. Лиш над землею Хлюпнеться хвиля вогняна… і враз: — Скінчилася війна! Біжить солдат у маскхалаті: — Наказано моста не підриплти! Бікфордів шнур димить, Ще мить… Та раптом З чотирьох сторін Солдати кинулись, І кожен з них Упав грудьми на шнур — і…

Читать далее

Станiслав Реп’ях — Неначе буря над селом промчала,

    Неначе буря над селом промчала,  Метнулись люди із усіх кінців, Коли у вуличці на конях чалих З'явились яснозоряні бійці. Бабуся плаче: «Повернулись наші… Прийшли соколики…» — і квапиться до них. Несе в руках тремтячих горщик каші Для довгожданих діточок своїх. «Чи не стрічали де мого Сергія, Синочка! Служить у піхоті він…» Теплиться в…

Читать далее